Українські архіви – К. Булкін

Листопад 16, 2008

Співдиректор фонду «Кавказ» Леван Хетаґурі / Co-Director of the “Caucasus” Foundation Levan Khetaguri

Леван Хетаґурі

Леван Хетаґурі

An interview for RFERL (18.05.2007) with the co-director of the “Caucasus” foundation Levan Khetaguri: “The new generation of cultural managers is necessary in Ukraine, in Georgia and elsewhere”.

Моє інтерв’ю для Радіо Свобода (18 травня 2007 р.) зі співдиректором фонду «Кавказ» Леваном Хетаґурі: “Нове покоління культурних менеджерів необхідне і в Україні, і в Грузії, і взагалі всюди”.

Київ, 18 травня 2007 (RadioSvoboda.ua) — Чи відчувають себе європейцями молоді грузини? Що треба, щоб зберегти власну культуру й здійснювати плідний культурний обмін із іншими країнами? Про це та інше журналіст Радіо Свобода говорив зі співдиректором амстердамсько-тбіліського фонду «Кавказ» Леваном Хетаґурі.

Радіо Свобода: Яким чином сталося, що фонд «Кавказ» був зареєстрований як голландська юридична особа?

Леван Хетаґурі: Історія фонду налічує вже десять років. Десять років тому ситуація була іншою і в Грузії, і в інших країнах, а голландське законодавство давало змогу створити організацію для роботи в інших країнах. Ми скористалися цією можливістю створити свою організацію, але працювати вже в Грузії.

РС: А чим, в основному, займається ваша організація?

– Є кілька основних напрямків. Це освітні програми, культурні програми… Багато публікацій — це і переклади, і різні книжки, що популяризують і регіональну, і європейську культуру. Фонд також займається фестивалями, а ще ми працюємо як консультанти та викладаємо культурний менеджмент в інших країнах.

РС: Наскільки в західних країнах розуміють проблеми, з якими доводиться стикатися на пострадянському просторі?

– Це по-різному! Це залежить, по-перше, від людей, які представляють різні організації. На щастя, дуже багато професіоналів у культурних організаціях і професійних мережах розуміють цю проблематику добре. Не завжди натомість розуміють це чиновники й бюрократи. І це видно, бо дуже багато програм із підтримки культури за останні роки були закриті й просто зникли.

РС: Чи відчуває грузинська молодь себе частиною Європи вже зараз, чи ще треба позбуватися радянської спадщини?

– Радянської спадщини практично немає. Ви її не помітите, якщо приїдете до Грузії. По-перше, російська мова зникла, нове покоління практично дуже погано знає її. Вони не мають взагалі елементів пам’яті про Радянський Союз, вони навіть не знають, що це таке було. Я гадаю, що вони взагалі не думають, чи вони належать до Європи, чи Кавказу… Вони добре знають, що вони належать світові. Тобто, нове покоління — це все-ж таки продукт глобалізації. Це покоління, яке чудово володіє технікою, мало володіє знанням, може чудово спілкуватися з hi-tech, але взагалі не читати книжок, і таке інше. Це інше покоління не лише в нас. Це всюди зараз однаково. Вони мають тих самих музикантів, ті самі фільми, ті самі ігри, ті самі мобільні телефони, це вже покоління, яке не пов’язане з конкретними країнами. Вони глобальніші.

РС: І все ж-таки, чи зможе це покоління здійснити прорив Грузії в ЄС і НАТО?

– Те, що прорив у НАТО буде, це дуже чітко видно. Принаймні, гадаю, за рік-півтора Грузія буде членом НАТО. На жаль, я песимістичніше налаштований щодо Євросоюзу. Хоча це не значить, що бажання немає — бажання є, але я дуже сумніваюсь, що цей процес буде таким швидким. Це буде триваліший процес. Та я гадаю, що для розвитку Грузії, навіть якщо вона вступить у НАТО і розвиватиметься нормально в партнерстві з Євросоюзом, цього буде досить на даному етапі.

РС: Яке завдання для своєї організації ви вважаєте пріоритетним на найближчий час?

– Мабуть, треба сфокусуватися на культурних менеджерах. Якщо ми не матимемо покоління культурних менеджерів, буде дуже важко розвивати культуру. Тому що в нас чітко мають бути розмежовані обов’язки між людьми, які створюють культуру, й тими, що підтримують реалізацію цієї культури. Тож покоління менеджерів необхідне — і в Україні, і в Грузії, і взагалі всюди.

Advertisements

Напиши коментар »

Коментарів ще немає.

RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

%d блогерам подобається це: