Українські архіви – К. Булкін

Листопад 20, 2008

До 70-річчя В. Висоцького / To V. Vysotsky’s 70th Anniversary

Filed under: Інтерв'ю — Кирило Булкін @ 20:00
Tags: , ,
Владімір Висоцький

Владімір Висоцький

My note on the request of my collegues of RFERL to say a few words about V. Vyostsky’s anniversary (25.01.2008)

Моя відповідь на прохання колег з Радіо Свобода сказати в етері кілька слів про 70-річчя від дня народження В. Висоцького (25 січня 2008 р.)

Говорячи про Висоцького, треба розрізняти дві різні речі. Одне – це Висоцький як явище мистецьке, як поет, співак, актор; і друге – це він у сприйнятті сучасників і людей наступних поколінь.

Щодо першого – то Висоцький, безумовно, є дуже яскравим явищем у поезії, і взагалі в мистецтві. Але це нині, мабуть, є справою тих, хто досліджує російську поезію чи російську авторську пісню. Сьогодні для багатьох людей в Україні, як і для мене, цей аспект – значення Висоцького для російської поезії – є вже дещо далеким.

Але не можуть бути далекими для людини спогади про власне становлення, про власну молодість. І ось тут, для тих, чиє становлення відбувалося у 70-ті й навіть у 80-ті роки, після його смерти, Висоцький відіграв дуже велику роль.Це був голос мільйонів, яким від того совєтського життя хотілося кричати диким криком – але вони не вміли. А він, єдиний, зумів і прокричав. Гадаю, завдяки йому дуже багато людей відчули себе не безликою часткою «совєтського народу» (що було облудним й брехливим визначенням), а – особистостями.

Вже потім, по багатьох роках, ці особистості усвідомлювали себе: хтось – росіянами; а в Україні багато хто (слава Богу!) – українцями, і навіть переходили з російської мови спілкування на українську, і писати починали українською (це також і мій досвід), але то вже були подальші етапи розвитку особистости. А на перших етапах цього розвитку в мільйонів, тепер таких різних – був Висоцький. І в цій іпостасі він залишається величним і незмінним явищем.

Так само як незмінно вартісним залишається багато з того, що він написав, і про що в сьогоднішньому часі розмитих цінностей буває дуже корисно згадати:

…Враг есть враг, и война все равно есть война,
И темница тесна, и свобода одна,
И всегда на нее уповаем.
Время эти понятья не стерло…

(В. Висоцький)

Напиши коментар »

Коментарів поки що немає.

RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

%d блогерам подобається це: