Концерт до 20-річчя фестивалю “Червона рута” / Concert to the 20th Anniversary of “Chervona Ruta” Festival

Афіша концерту

Audio files from this post can be uploaded from the pages:

Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок: Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3.

The concert took place 16.10.09 in the Cultural Centre of Kyiv Mohyla Academy. The Laureates of “Chervona Ruta-89″ performed their songs and shared memories about that great event in the history of modern Ukrainian music and culture. Photos in higher resolution are here. See also better photos by R. Vlasiuk here and here.

Концерт відбувся 16 жовтня 2009 р. у Культурному центрі Києво-Могилянської Академії. Лавреати фестивалю “Червона рута-89″ виступали зі старими та новими піснями та ділилися спогадами й міркуваннями про той фестиваль і про сучасне мистецьке й суспільне життя. Світлини в більшому розмірі тут. Кращі й різноманітніші світлини Романа Власюка – тут і тут, там само див. і обговорення події. Хоча нижче подано більшість пісень з концерту, але дещо не ввійшло в пост з технічних причин або через те, що відповідні пісні вже є на цьому блоґу в кращому запису чи повнішому варіянті.

Два вечори пам’яти Івана Світличного та Алли Горської / Two I. Svitlychny And A. Horska Commemoration Meetings

Картина А. Горської "Запрошення" (до "70-річчя на двох" 1964 р.)

Audio files from this post can be uploaded from the pages:

Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3; My Reciting and Theatrical Works.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок:

Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3; Мої читецькі та акторські роботи.

I. Svitlychny & A. Horska Commemoration Meeting was held 20.09.09 at M. Hrushevsky Museum. The event was initiated by the Museum of 60-ies (director – M. Plakhotniuk). Some episodes from the celebration of “70th anniversary for two” of I. Svitlychny and A. Horska (in 1964) were reproducted at the meeting. Here is some audio from the meeting, together with some audio from another meeting devoted to I. Svitlychny & A. Horska (held in the Teachers’ House 09.10.09). More photos are here (first event) and here (the second one).

Вечір пам’яти Івана Світличного та Алли Горської відбувся 20 вересня 2009 р. у музеї М. Грушевського за ініціативи музею шістдесятництва (директор М. Плахотнюк). На вечорі були відтворені деякі епізоди зі святкування “70-річчя на двох” І. Світличного та А. Горської 1964 р.  Нижче – деяке аудіо з цього вечора, доповнене аудіоматеріялами з иншого заходу пам’яти І. Світличного та А. Горської, що відбувся 9 жовтня 2009 р. у Будинку Вчителя. Більше світлин – тут (перший вечір) і тут (другий вечір).

До 80-річчя від дня народження Івана Світличного / To the 80th Anniversary of Ivan Svitlychny’s Birthday

Іван Світличний

Моя стаття, написана  для сайту “Український погляд“. Опублікована також на сайті “Майдан“.

My material for “Ukrainian View” site. Published also at “Maidan“.

If one would try to make a list of centers where the movement of 60-ies was forming, one of the first places in such list should surely be granted to the small flat of Ivan Svitlychny and his wife Leonida.

Якби хтось спробував скласти список осередків, навколо яких формувалося, набувало потужности й сили українське шістдесятництво, то на одному з чільних місць у такому списку неодмінно опинилася б скромна київська «хрущовка» по вулиці Уманській, 35. Точніше, невелике помешкання на останньому, п’ятому поверсі цієї «хрущовки» – квартира критика, літературознавця, поета, одного з лідерів шістдесятницького руху Івана Світличного та його дружини Леоніди.

Голова КНМП Юрій Луканов про стосунки влади й журналістів / The Head of Kyiv Independent Media Trade Union Yuri Lukanov About Relationship Between Power and Journalists

Юрій Луканов на акції пам'яти загиблих журналістів 16.09.2009 р.

Моє інтерв’ю з Юрієм Лукановим, опубліковане на сайті “Український погляд” 18 вересня 2009 р.

My interview with Yuri Lukanov for “Ukrainian View” site (published 18.09.09)

З Головою Київської Незалежної медіа-профспілки Юрієм Лукановим кореспондент У.І.С. зустрівся на акції пам’яті загиблих журналістів, у день смерті Георгія Ґонґадзе. Природно, що розмова почалася з запитання про цю акцію, в якій профспілка взяла активну участь.

УІС: Юрію, що для Вас ця акція – насамперед данина пам’яті Георгію Ґонґадзе й тим колегам, яких уже нема з нами, чи більшою мірою – засіб тиску на владу?

День пам’яті загиблих журналістів: події й алюзії / Perished Journalists’ Memory Day: Events and Allusions

9 років від дня зникнення Г. Ґонґадзе

Моя стаття, опублікована 17 вересня 2009 р. на сайті “Український погляд“.

My material for “Ukrainian view” site 17.09.09.

Ось уже дев’ятий рік поспіль українські журналісти та ті, хто небайдужий до свободи слова в Україні, 16 вересня, у день зникнення Георгія Ґонґадзе, виходять на Майдан Незалежності, щоб ушанувати пам’ять його пам’ять та віддати шану загиблим українським журналістам.

До 80-річчя від дня народження Алли Горської / To the 80th Anniversary of Alla Hors’ka

Алла Горська (greatukrainians.com.ua)

Моя стаття для сайту “Український погляд” 18 вересня 2009 р. Опублікована також на сайті “Майдан“.

My material for “Ukrainian View” site 18.09.09. Also published at “Maidan” site.

45 years ago, in September 1964, the leaders of young Ukrainian movement, that afterwards would be named “the movement of 60-ies”, had been celebrating two birthdays at once. Alla Hors’ka and Ivan Svitlychny had been marking “70 years for two of them”. It is difficult to imagine that today it should be 160 years… Alla Hors’ka was two days older than Ivan Svitlychny: she was born 18.09.29.

45 років тому, у вересні 1964-го, лідери українського молодого руху, яких згодом назвуть «шістдесятниками», святкували подвійний день народження. Алла Горська й Іван Світличний відзначали «70-ліття на двох». Нині це було б, важко повірити, 160-ліття… З двох іменинників Алла Горська була на два дні старшою: вона народилася 18 вересня 1929 р.

До 44-ї річниці акції протесту в кінотеатрі “Україна” / To the 44th Anniversary of the Protest Action in “Ukraine” Cinema

Кінотеатр "Україна", 4 вересня 2009 р.

Audio files from this post can be uploaded from the pages:

Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3; My Reciting and Theatrical Works.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок:

Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3; Мої читецькі та акторські роботи.

44 years ago, at the 4th of September 1965, at the presentation of S. Paradzhanov’s movie “Shadows of the Forgotten Ancestors” after M. Kotsiubynsky’s novel, the activists of sixties’ movement Ivan Dziuba, Vjacheslav Chornovil and Vasyl Stus claimed a protest against a wave of arrests among Ukrainian inteligence that took place in the August 1965.

To recall this date (as well as the 24th anniversary of V. Stus’ death) the activist  of sixties’ movement as well as young people at the initiative of “Young People’s Movement” gathered at “Ukraine” cinema 04.09.09. Photos in higher resolution are here.

44 роки тому, 4 вересня 1965 р., на прем’єрі фільму С. Параджанова “Тіні забутих предків” за повістю М. Коцюбинського, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус закликали присутніх протестувати проти хвилі арештів у середовищі української інтелігенції, що пройшла у серпні 1965 р.

На згадку про цю дату шістдсятники та молодь з ініціятиви “Молодого Народного Руху” зібралися в кінотеатрі “Україна” 4 вересня 2009 р. Світлини в більшому розмірі є тут.

Юрій Литвин (1934 – 1984): ніжні струни серця, важкий хрест долі / Yuri Lytvyn (1934 – 1984): the Tender Strings of the Heart, the Hard Cross of the Destiny

Юрій Литвин

Today is the 25th anniversary of the death in the forsed labour camp “Kuchino” of Ukrainian human rights activist, poet, political prisoner Yuri Lytvyn. His name is usually regarded together with the name of Vasyl’ Stus: Stus died one year after Lytvyn in the same camp; and on the 19th of November 1989 Stus, Lytvyn and Oleksa Tykhyi were re-buried in Kyiv – this event rocked Ukraine at that time. However, we know about Lytvyn much less than about Stus. It is a pity, because his life, his works, his soul present a bright star at the spiritual sky of Ukraine.

Сьогодні виповнюється 25 років від дня смерти в Пермському концтаборі «Кучино» українського правозахисника, поета, в’язня сумління Юрія Литвина. Ми зазвичай згадуємо його ім’я поряд з іменем Василя Стуса, бо Стус помер у тій самій зоні рівно через рік; а ще – у зв’язку з перепохованням Стуса й Литвина, а також Олекси Тихого 19 листопада 1989 року – ця подія сколихнула тоді всю Україну. Але знаємо про Литвина набагато менше, ніж про Стуса. Шкода, адже його життя, його творчість, його душа – то яскрава зірка на духовному небі України.

До дня пам’яти В. Стуса: нещодавно віднайдені автографи поета / To V. Stus’ Memory Day: Resently Found Poet’s Autographs

Василь Стус

Recently, Mykola Plakhotniuk, the director of the Museum of 60-ies, have found previously unknown Vasyl Stus’ authographs. It happened while he investigated the archive of the activist of 60-ies movement Volodymyr Komashkov (1935 – 1997). Photos in higher resolution are here.

Директор музею шістдесятництва Микола Плахотнюк, упорядковуючи архів шістдесятника Володимира Комашкова (1935 – 1997), знайшов невідомі раніше автографи Василя Стуса. На трьох сторінках рукою поета переписані начисто чотири вірші: “Увечері везли віолончель”, “Не можу я без посмішки Івана”, “Утекти б від себе геть світ за очі” та “Урвалося. Гуль-гульк… Але провалля…” Світлини автографів у більшому розмірі тут.

Підняття Державного прапора у сквері В. Стуса 21.08.09 / Raising the State Banner in V. Stus Park 21.08.09

Учасники акції

Audio files from this post can be uploaded from the page: Audio Archive mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінки: Аудіоархів mp3.

The event was dedicated to the Day of State banner and the Independence Day. Several days ago the court put on the ban to provide any works in the park. Earlier, the “Etrex” company had cut trees in the park preparing to build there the trade and entertainment center. More photos in higher resolution are here.

Подія була присвячена Дню Державного прапора, Дню Незалежности та попередній перемозі Святошинської організації УНП в суді проти забудовників: суд заборонив провадити у сквері будь-які будівельні роботи. Раніше компанія “Етрекс” вирубила дерева у сквері, готуючись будувати там торговельно-розважальний центр. Більше світлин і в більшому розмірі є тут.

До 5-річчя початку мовлення Радіо НАРТ: стаття / To the 5th Anniversary of the Launch of NART Radio: Article

Леонід Шульман, Майя Нагорняк, Кирило Булкін в останній день НАРТу

Стаття написана для видання “Телекритика” й опублікована:

The article was written for “Telekritika” web site and published here: http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/view/2009-08-12/47282 , а також / and here: http://maidan.org.ua/static/mai/1250020211.html ; http://www.politikan.com.ua/posts/view?id=8214.

5 years ago “Radio NART – the Honest Wave” had started broadcasting. In my journalistic career it is one of the few dates that I recall warmly…

5 років тому в етері уперше пролунали позивні «Радіо НАРТ – Чесна хвиля». У моїй журналістській біографії це одна з небагатьох дат, які згадую з теплотою. Строго кажучи, те, чим ми займалися на НАРТі впродовж 10-ти місяців його існування (маю на увазі його існування саме як «Чесної хвилі», не беручи до уваги чи то віртуальної, чи то взагалі фіктивної присутности в етері до й після цих 10-ти місяців), не було журналістикою у прийнятому нині розумінні цього слова. Але, як на мене, це було набагато цікавіше за журналістику, навіть ту, яка начебто дотримується стандартів неупереджености, збалансованости, подавання різних думок тощо (ту ж, що займається бізнесовою джинсою та інформаційно-пропагандистським обслуговуванням тих чи инших політсил, журналістикою я не вважаю, хоча й з инших причин, ніж нашу НАРТівську діяльність).

До 5-річчя початку мовлення Радіо НАРТ: аудіофрагменти / To the 5th Anniversary of the Launch of NART Radio: Audio Fragments

Кирило Булкін на Радіо НАРТ

Audio files from this post can be uploaded from the page: Audio Archive mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінки: Аудіоархів mp3.

5 years ago, at the 11th of August 2004, the first programme of “Radio NART – the Honest Wave” was broadcasted. Radio NART existed for only 10 months but it played a great role first in consolidating people for the Orange Revolution and then in forming Ukrainian civil society  (something like B-92 in Belgrade at its time). In fact, it was the prototype of public radio in Ukraine that wasn’t established up to now. It was very popular despite broadcasting at ultra-short waves. Here are some fragments of listeners’ reactions at the last NART’s live show 03.06.2005 when it appeared that NART will stop broadcasting as talk radio.

5 років тому, 11 серпня 2004 р., в етер вийшла перша програма “Радіо НАРТ – Чесна хвиля”. Хоча Радіо НАРТ проіснувало лише 10 місяців, воно відіграло велику роль спочатку в консолідації людей перед і під час Помаранчевої революції, а потім у створенні громадянського суспільства в Україні (певною мірою це був аналог Белградського Б-92). Фактично, НАРТ став прообразом суспільного радіо в Україні, яке так досі й не створено. Детальніші спогади про це – в окремому дописі завтра (спочатку стаття з’явиться на сайті “Телекритика”), а наразі – кілька фрагментів з відгуками слухачів під час останнього етеру НАРТу 3 червня 2005 р., коли стало зрозуміло, що НАРТ припиняє існування як розмовне радіо.

Пам’яти Майкла Зеемана / In memoriam Michael Zeeman

Майкл Зееман (http://forumbelgrade.net)

Michael Zeeman, Dutch journalist, writer and philosopher, passed away at the age of 50 in Rotterdam on Monday 27 July.

I met Michael Zeeman just a few times – at  several forums in the network of Berlin Conference “A Soul For Europe” but these meetings made me feel a great sympathy to this intelligent, open-minded and kind man. I have heard about him as a ruthless critic but my own impressions where quite opposite: while participating in the panels that he moderated I was always pleased not only with his professionalism but also with a feeling of a friendly support that was radiating from his massive figure.

His understanding was very important for me when I spoke about the problems of national identity in the common Europe. That subject was usually “against the stream” of cosmopolitan-oriented discussions but Michael was open towards other views and free of dogmas. I would always remember how precisely he caught my idea and concluded at the panel discussion in Pecs: “In order to become more European, Ukraine needs to become more Ukranian…”

Many people will remember him as cosmopolitan, a cultural worker of United Europe. Maybe that is true, but as for me that is not the full true. I would like to recall one episode (unfortunately, I don’t remember exactly where it was – maybe in Skopje). At our conversation during the lunch, Michael suddenly told me: “You know, while living in the Netherlands I never thought about my nationality. But when I started to work in Italy, speaking Italian on TV, writing in Italian language in newspapers, I suddenly understood that I am Dutch and that this part of self-identification is really important”.

God rest his soul!

Пікетування Патріярха РПЦ Кирила / Picketing of Moscow Patriarch Kirill

Пікетування Патріярха Кирила 27.07.09

Audio files from this post can be uploaded from the page:

Audio Archive mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінки: Аудіоархів mp3.

Photo and audio report from the protest action against the visit of Russian Orthodox Church Patriarch Kirill (morning 27.07.2009). More photos and in higher resolution are here

Фото- та аудіорепортаж з акції протесту проти приїзду Патріярха РПЦ Кирила 27 липня 2009 р. Акцію організували Православне братство імені св. Апостола Андрія Первозваного, УНА-УНСО та ВО “Свобода”. Світлини представлені в маленькому розмірі. Більше світлин і в повному розмірі можна подивитися тут

Анонс: 28 липня – мій прямий етер на УР-1 / Announcement: 28.07.09 – My Live Talk Show On UR-1

28 липня о 14-10 на УР-1

On Tuesday, 28.07.2009, at 14-10 (Kyiv time) moderator Halyna Babiy will host me at live talk show at the 1st Channel of Ukrainian Radio. We are going to discuss my songs, my blog activity, my monoperformances and other themes. Several songs and fragment from my radioplay will be broadcasted. You can follow the live broadcast in Internet here.

У вівторок, 28 липня, о 14-10 за київським часом я буду гостем прямого етеру ведучої Галини Бабій. Теми, намічені для обговорення: мої пісні, мій блоґ, мої просвітницькі програми (моновистави) тощо. Прозвучить кілька пісень та фрагмент моєї радіоп’єси. В Інтернеті прямий етер можна слухати тут.

Аудіо з концерту пам’яти К. Єрофеєва / Audio From the Concert Devoted to K. Yerofeev’s Memory

Вечір пам'яти Костя Єрофеєва

Audio files from this post can be uploaded from the pages:

Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3; My songs; My Reciting and Theatrical Works.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок:

Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3; Мої пісні; Мої читецькі та акторські роботи.

Костя був цього вечора з нами

The concert was held in the Cultural Centre of Kyiv Mohyla Academy 28.05.2009, at the birthday of Kost’ Yerofeev. His friends and collegues-musicians performed songs and shared memories about Kost’. I have recorded only the part of the concert because I had to leave immediately after my presentation.

Концерт відбувся 28 травня 2009 р. у культурному центрі Києво-Могилянської академії, у день народження Костя Єрофеєва. Його друзі та колеги-музиканти виконували пісні й ділилися спогадами про Костя. На жаль, вдалося записати лише частину виступів, оскільки після свого виступу я мав терміново йти. Однак деякі з виступів, що не ввійшли в цю підбірку, можна знайти в YouTube.

“Дзвони дзвонять” – маловідома повстанська пісня / “Bells Are Ringing” – the Little-known Ukrainian Insurgent Song

Марія Петрицюк

Audio files from this post can be uploaded from the pages:

Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок:

Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3.

Recorded in the village Sheshory (Ivano-Frankivsk region) from Mariya Petryciuk, b. 1930, the widow of former political prisoner, UPA soldier. Pani Mariya has written down the text of the song that she heard from insurgents in her youth and sang it for us. Here is also her story about this song and about her husband. They met when he came back from the Soviet camp (he was arrested at the age of 16 for participating in UPA).

Записано у с. Шешори Івано-Франківської области 5 липня 2009 р. від п. Марії Петрицюк, 1930 р.н., удови колишнього політв’язня, вояка УПА.

Набивайте, хлопці, кріси :)

На наше прохання пані Марія записала текст пісні, яку чула від повстанців у молодості, і проспівала її.

Далі – її розповідь про цю пісню і про свого чоловіка, з яким познайомилась після його повернення з таборів (у віці 16 років він був заарештований за участь в УПА й відсидів 10 років).

Марія Петрицюк співає повстанську пісню “Дзвони дзвонять”

4′21″, 4,0 Мб

Микола Рябчук читає уривки з власної книжки / Mykola Ryabchuk Reads Fragments From His Book

Микола Рябчук читає свої твори

Audio files from this post can be uploaded from the page:

Audio Archive mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінки: Аудіоархів mp3.

Recorded at the presentation of M. Ryabchuk’s books “The Favourite Mrs. Simpson’s Gun, Or the Chronicle of the Orange Defeat” and “The Metternich’s Garden”. The presentation took place in the book store “Ye” in Kyiv 15.06.2009

Записано на презентації книжок Миколи Рябчука “Улюблений пістолет пані Сімпсон (хроніка помаранчевої поразки)” (Київ, видавництво K.I.S.) та “Сад Меттерніха” (Львів, видавництво ВНТЛ-Класика). Презентація відбулась у книгарні “Є” 15 червня 2009 р.

(Від автора блоґу: перепрошую за тривалу відсутність тут, повертаючись, ставитиму матеріяли, що накопичились за цей час, а також у міру сил розгрібатиму старі архіви).

День пам’яти Ольжича / Oleh Olzhych’s Memory Day

Олег Кандиба (Ольжич)

65 years ago, 10.06.1944, the great Ukrainian poet, scientist, organizer of Ukrainian resistance movement, one of the leaders of OUN Oleh Kandyba (Olzhych) was tortured to death in Gestapo prison. The memory of the outstanding son of Ukraine has not yet obtained the apropriate respect. E.g., the state authorities have ignored the claim of OUN about rewarding O. Olzhych the rank of the Hero of Ukraine posthumously. However, the main tribute to O. Olzhych’s memory could be the strong, free, Ukrainian Ukraine. This task is not yet fulfilled as well. That was what the people who gathered in front of Olzhych’s house in Kyiv this day, spoke about. Photos in higher resolution are here. See also (and listen) fragments from the performance “Olzhych – forever!”

65 років тому, 10 червня 1944 р., в гестапівських застінках був замордований видатний український поет, учений, організатор українського підпілля, провідник ОУН Олег Кандиба (Ольжич). Пам’ять про великого сина українського народу і сьогодні ще гідно не пошанована. Так, звернення Організації українських націоналістів щодо присвоєння О. Ольжичу звання Героя України (посмертно) влада проігнорувала. Та головною даниною пам’яти О. Ольжичу мала би стати побудова міцної, вільної, справді української за духом України, за яку він боровся. До цього теж іще, на жаль, далеко. Про це говорили ті, хто прийшов ушанувати пам’ять поета-борця біля будинку в Києві, де він жив і де встановлено меморіяльну дошку на його честь. Світлини в більшому розмірі тут. Також див. (і слухайте) уривки з вистави “Ольжич – назавжди!”

Концерт, присвячений 20-літтю першого фестивалю “Оберіг” / Concert Devoted to the 20th Anniversary of the 1st “Oberih” Festival

Емблема першого "Оберегу" (http://chervonaruta89. blogspot.com/)

Audio files from this post can be uploaded from the pages: Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3.

Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок: Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3.

The concert was held in Kyiv in the Writers’ House 27.05.09. The veterans of the song poetry genre as well as representatives of the younger bards generation presented their songs. Those who took part in the 1st “Oberih” (that was concidered to become the start point of Ukrainian song poetry genre) shared their memories about that festival.

Концерт відбувся у Києві, у приміщенні Спілки письменників 27 травня 2009 р. У ньому взяли участь як ветерани жанру української співаної поезії, так і представники молодшого покоління бардів. Учасники першого “Оберегу” (який вважається початком жанру співаної поезії в Україні) поділилися спогадами про той фестиваль, а також міркуваннями про сучасний стан справ у цьому жанрі й у суспільстві.  Публікую не все, що прозвучало, але більшу частину. Якщо в дужках не вказано авторство, значить, автор виконує власну пісню.